Портрет вашого кота

-?Це тхір? - поцікавився робітник, якого ми запросили, коли зустрівся поглядом з моїм синьо-сірим сіамським котом.

-?Не мели дурниць! - вигукнув його колега.- Це ж пекінес.

Робітники не єдині, кому бракує знань про Felis catus, яких уперше класифікував біолог Карл Лінней 1758 року. Коти - напрочуд загадкові тварини. З ними пов'язано безліч забобонів, зокрема про чорного кота, відьомських муркотунів, страхітливого вампуса з північноамериканського фольклору. До речі, в Японії вважають, що коти будь-якого кольору приносять щастя, у них навіть є кото-кафе, де ви можете пестити котика, смакуючи ранковою кавою. Проте, перш ніж ми заглибимося в цей містичний світ, розпочнімо з деяких фактів про звичайних хат­ніх котів. Готовий заприсягтися, що ви не знаєте більшості важливих речей про цих муркотливих шерстяних клубочків, які будять вас щоранку, звісно, якщо у них немає важливіших справ. Тож для розширення ваших знань я опишу вашого котика.

Він важить приблизно чотири або чотири з половиною кілограми, звісно, якщо це не мейн-кун, який може важити близько одинадцяти кіло. Крім того, бувають екземпляри, які важать не більше 900 грамів. Безперечно, є різниця між самцями та самицями, адже зріст звичайного домашнього кота коливає­ться між 23-25 сантиметрами, а довжина тіла може досягати 46 сантиметрів плюс ще 30 сантиметрів хвіст (окрім менських кішок, у яких він практично відсутній).

Неважливо, як ви ставитеся до думки, що ваша кішка є машиною для вбивств,- еволюція добре попрацювала, щоб зробити з неї вправну мисливицю. Завдяки вільнорухомим ключицям, які з'єднують передні лапи з плечима та дозволяють повертати лапи в будь-який бік, вона може пройти крізь будь-яку шпарину, куди влізе її голова. Тварина ходить безшумно, намагаючись ступати задньою лапою в слід передньої, щоб бути непомітною. Можливо, ви ніколи не помічали, але коли вона йде, то спочатку пересуває дві лапи з одного боку, а потім - з іншого, що трохи схоже на ходу верблюдів та жирафів. Це може стати чудовою темою для розмови: "Чому коти схожі на верблюдів? Вони ходять, як жирафи". Проте переконайтеся, що кажете саме "ходять", оскільки коли коти зриваються на біг, усе відбувається навпаки: діа­гонально протилежні задня та передня лапи рухаються одночасно.

Коли кіт уполював здобич, зазвичай маленьку пташку або гризуна, він грається з нею, дозволяє вирватися з пазурів, а потім ловить знову і знову. Така поведінка межує між спортом та садизмом, проте основна мета полягає в тому, щоб виснажити здобич і потім легко й безпечно вбити її. Зазвичай кіт робить це одним смертельним укусом у шию, що вражає спинний мозок і призводить до паралічу та майже миттєвої смерті. Великі коти, як-от леви, тигри та леопарди, вбивають так само, тільки без ігор перед їжею.

Ваша кішка ніколи не спітніє після виснажливого полювання, оскільки єдині потові залози в неї розміщені на подушечках лапок. На щастя, їй і не потрібно більше. Моя пухкенька кішечка Броколіна Перша (названа так на честь картонної коробки) взимку протискається під нашу палаючу дров'яну піч, бо їй комфортно за температур, за яких ми вже б бігли по лід. Ми з вами починаємо непокоїтися, коли температура тіла сягає 38 градусів за Цельсієм, водночас наші коти і вусом не поведуть, поки температура тіла не сягне вище за 52 градуси. А коли вже стає занадто спекотно, то вони охолоджуються, глибоко дихаючи.

Крім того, ваша кішка пристосована до того, щоб харчуватися лише впольованою здобиччю, проте це не заважає їй вимагати від вас корму щодня. Ви, певно, думаєте, що вона вам дуже вдячна, адже їсть так жадібно, але насправді це тому, що вона не жує. Бог нагородив її тридцятьма зубами - шістнадцятьма зверху та чотирнадцятьма знизу, проте не всі допомагають жувати. Більшість із тих, що розташовані біля щік, навіть не з'єднуються, коли рот кішки закритий. Коли вона знаходить м'ясо, то використовує ікла та кутні зуби, щоб роздерти його, після чого ковтає.

Кінець безкоштовного уривку. Щоби читати далі, придбайте, будь ласка, повну версію книги.

Додаток: вдалі клички для котів

Старий Опосум мав рацію. У котів і справді два імені: одне, за яким їх кличуть, та інше, секретне, яке відоме лише їм. Проте навіть їхнє перше ім'я охоплене містикою. Ті, хто коли-небудь давав ім'я коту, мене зрозуміють. Деякі клички просто не приживаю­ться. Хоч як часто ви будете кликати його "Сюди, Тідлсе", кіт буде ігнорувати вас. А неправильна кличка гірша за ніяку. Будь-який кіт відгукнеться на "Гей, ти", якщо поруч є їжа, але неправильна кличка нижча за його гідність.

Тому я створив спеціальний список. Наступного разу, коли будете називати пухнастика, не крайте собі мозок, щоб знайти ту кличку, яка йому сподобає­ться. Краще заплющте очі й тицніть пальцем у цей список. Те, що вам трапиться, стане чудовим ім'ям для вашого кота. Якщо він відмовляється приймати його, скажіть, що зменшите його раціон вдвічі, доки він не набереться розуму. Зазвичай це працює.

Гербі Бреннан

ТАЄМНИЧИЙ СВІТ КОТІВ

Видавничий дім "Фабула" 2025

Оригінальна назва твору: THE MYSTERIOUS WORLD OF CATS

Copyright ? Herbie Brennan 2017 ? І. Федоренко, пер. з англ., 2024 ? ВД "Фабула", 2025

ISBN 978-617-522-362-8 (epub)

All rights reserved. Усі права збережено. Жодної частини цієї книжки не може бути відтворено або передано в ­будь-якій формі або будь-якими засобами, електронними чи механічними, включно з фотокопією, записом чи будь-якою системою зберігання та пошуку інформації, без письмового дозволу власників авторських прав.

Електронна версія створена за виданням:

Бреннан Гербі

Б87 Таємничий світ котів / пер. з англ. І. Федоренко.?- Харків : ВД "Фабула", 2025.?- 224 с.

ISBN 978-617-522-347-5

Чому кішка є найпопулярнішою хатньою твариною і чому люди люб­лять своїх пухнастиків так сильно? Беручи ці запитання за вихідну точку, Гербі Бреннан запрошує читача до таємничого світу котів, який він вивчав протягом життя. Щоб довести наявність у цих тварин надприродних здіб­ностей, а також по-новому усвідомити роль котів у культурі й міфології різних країн та епох, автор звертається до фольклору та науки.

УДК 636.8+398+130.2

Шановний читачу!

Спасибі, що придбали цю книгу.

Нагадуємо, що вона є об'єктом Закону України "Про авторське і суміжні право", порушення якого карається за статтею 176 Кримінального кодексу України "Порушення авторського права і суміжних прав" штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення. Повторне порушення карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, аудіо- і відеокасет, дискет, інших носіїв інформації, обладнання та матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення. Кримінальне переслідування також відбувається згідно з відповідними законами країн, де зафіксовано незаконне відтворення (поширення) творів.

Щиро сподіваємося, що Ви з повагою поставитеся до інтелектуальної праці інших і ще раз Вам вдячні!

Передмова: кіт Шредінгера

Першим котячі таланти виявив віденський фізик Ервін Рудольф Йозеф Александер Шредінгер.

У 1935 році професор Шредінгер проживав в Окс­форді з дружиною і кішечкою на ім'я Мілтон, яка, проте, явно недооцінювала розум свого господаря. Професор же проводив дослідження, яке зрештою відкрило світові найпотаємніші секрети хатніх котів.

Таким був остаточний результат, якщо не вдаватися в деталі.

Сьогодні існує три типи фізики: ньютонівська, що допомагає нам розуміти, як працює світ; теорія відносності, що пояснює, як працює Всесвіт, та квантова механіка, що описує природу малих речей і насправді не допомагає зрозуміти абсолютно нічого.

Квантова модель дуже швидко розвивається, і на сьогодні з її допомогою було експериментально доведено багато речей, через що науковці називають її найуспішнішою фізичною теорією, яка будь-коли існувала.

Проте є деякі проблеми.

Чому нам так сильно подобаються коти?

Візьмімо атом. Коли я був маленьким хлопчиком, то науковці сприймали атом як зменшену в розмірах Сонячну систему: електрони обертаються навколо ядра, як планети обертаються навколо Сонця. Проте електрони не обертаються, як планети. Вони перестрибують з однієї орбіти на іншу, при цьому не перетинаючи простору між ними.

Далі розгляньмо субатомні частинки. У певний період часу їх вважали маленькими гарматними ядрами. І це насправді так. Проте водночас вони існують у вигляді хвиль.

А як щодо квантової піни? Це найменша складова частинка усього фізичного всесвіту, яка вмить з'являється нізвідки й так само зникає.

Погляньмо на стілець, на якому ви сидите. Насправді він не твердий. Ви можете на ньому сидіти лишень через взаємодію електричних полів.

Тепер озирнімося на світ навколо. Існує імовірність того, що він зараз зникне разом із вами, доки ви дійдете до кінця цієї сторінки. Звучить не дуже вірогідно, проте можливо.

Із чого складається реальність? Вона змінюється, доки ви дивитесь на неї.

Ви не помітили нічого дивного в цих прикладах? Вони всі безглузді. Так само вважав і Шредінгер 1935 року, але він дослідив їх, особливо останній - про реальність, яка змінюється, доки ви на неї дивитеся. Тоді він вів довгі дискусії з Айнштайном, і жоден із них не приймав пояснення іншого{1}. Зрештою, Шредінгеру спало на думку провести "мисленнєвий експеримент", щоб довести, наскільки безглуздими були насправді ці теорії.

Повторімо цей експеримент зараз. Уявіть кота, замкненого в коробці, де з імовірністю 50 % спрацює смертельна отрута. Коли ви відкриєте коробку, то побачите живого або мертвого кота. Проте Шредінгер риторично запитав: чи розумно припускати, що до моменту відкриття кіт перебуває в стані між життям та смертю?

На його подив, більшість його сучасників-фізиків відповіла "так". Відома так звана копенгагенська інтерпретація квантової фізики, сутність якої полягає в тому, що коти мають секретну "силу зомбі"{2}, яка дає їм змогу перебувати у стані життя та смерті одночасно.

Її підтримують багато сучасних дослідників.

І це не єдиний секрет, який від нас приховували. Десятиліттями коти асоціювалися з чимось окульт­ним та надприродним, через що за ними закріпилася погана слава. Наприклад, якщо чорний кіт переходить вам дорогу - стережіться. Коти будь-якої масті зазвичай були нерозлийвода з відьмами. Люди вірили, що вони гордовито сидять на краю мітли, доки їхня хазяйка поспішає на вечірку з дияволом. Кішка іноді гуляє з богами - у скандинавській міфології вона запряжена в колісницю Фреї, - але частіше її згадують як хатню улюбленицю Гекати в пеклі. Але чому такі милі мазунчики мають таку погану репутацію? І як це можна пояснити?

Ця книжка розкриє багато котячих секретів і дасть відповідь на головні запитання: чому коти - найпопулярніші тварини на планеті і чому люди так ставляться до котів? Обидва ці запитання, на перший погляд, легкі, тому саме їх ми використаємо як вихідну точку для занурення в таємничий світ котів та розв'язання низки загадок. У пошуках істини ми будемо звертатися до легенд, міфів, фольклору, історії та науки. Ми не повинні йти простими шляхами, і не слід боятися висувати припущення.

Книжка починається з аналізу того, що ми вже знаємо про хатніх котів. Проте дуже швидко ми переконаємося, що ці маленькі тваринки не такі прості, як здаються на перший погляд. І в усьому, що нам відомо, є багато підводних каменів.

Чому ми так сильно любимо котів? Відповідь буде несподіваною.

Вступ

Колись у мене був кіт на прізвисько Пабло - білосніжний кастрований мурчик з блакитними очима та незворушним виразом на мармизці.

Хтось сказав мені, що білі коти з блакитними очима мають ген, який робить їх схильними до глухоти. Я не знаю, чи це насправді так, проте Пабло був саме таким. Якщо ви підійдете до нього ззаду і спробуєте якомога ніжніше торкнутися його, почнеться кровопролиття. Та коли ви спробуєте підкрастися до нього і вдарити в тарілки, як я колись спробував, то він і вухом не поведе. Пабло, вочевидь, був глухою тетерею.

Ми з Пабло жили в орендованій прибудові одного ірландського заміського будиночка, що був розташований у пасторському маєтку площею 350 акрів. Одного вечора, коли вже сутеніло, я насолоджувався краєвидом, аж раптом на горизонті з'явився Пабло. Він цілеспрямовано підійшов до стіни, яка огинала частину подвір'я, і всівся. А тоді подивився вгору на темне небо.

Я намагався побачити, на що він дивиться, але там не було нічого, окрім дощових крапель. Потім Пабло зробив те, на що здатні тільки коти. Із положення сидячи він підстрибнув на шість футів угору. Коли він повернувся, у нього в роті щось швидко тріпотіло. Я подумав, що це пташка, але, придивившись, зрозумів, що це кажан.

Лише чистий серцем може витримати писк кажа­на. Тут стане у пригоді народне прислів'я. Дитина (імовірно, чиста серцем) має гострий слух. Однак з плином часу ми втрачаємо здатність чути високі регістри. Тому однаково важко розчути як слова гарненької дівчини на вечірці, так і весь звуковий потенціал кажана.

Та глухий Пабло з його рецесивним геном білої шерсті та блакитних очей чудово чув кажанів, що він довів, наловивши їх багацько. Їхній ультразвуковий писк був для нього таким помітним, наче в нього між вухами був вбудований сонарний екран. Мої ж барабанні перетинки залишалися непохитними.

Я припустив, що всі коти мали таку суперздібність. Але щойно ви думаєте, ніби добре знаєте їх, вони демонструють щось настільки загадкове, що й на голову не налізе. Ця котяча загадковість тягне­ться ще з давніх часів. Я прожив із ним понад сімдесят років, тож точно знаю, про що кажу.

І ви теж знатимете, коли дочитаєте цю книжку.

1 Айнштайн казав, що не може повірити, ніби Всесвіт зміниться лише від того, що на нього буде дивитися мишка. - Тут і далі прим. авт. Повернутися

2 Фізики насправді не використовують слово "зомбі", але саме його і мають на увазі. Повернутися

3 http://en.wikipedia.org/wiki/Cat Повернутися

4 У деяких випадках котяче мурчання може сповіщати про біль, хоча зазвичай вони використовують інші сигнали, щоб повідомити про це. Повернутися

5 Я колись чув, що ви можете позбутися бродячих котів, собак та інших шкідників, менших за горилу, якщо розкидаєте екскременти лева по обраній території. Повернутися

6 http://www.guinnessworldrecords.com/world-records/most-prolific-cat Повернутися

7 Кастровані коти також іноді можуть прибирати цю позу, імовірно, як вияв покори в конфліктній ситуації. Повернутися

8 Мус (англ. moose) в перекладі означає "лось". - Прим. ред. Повернутися

9 Авторка книжки Secrets of the Cat: its Lore, Legend and Lives, HarperCollins (Kindle edition), 2010 Повернутися

10 http://paranormal.about.com/cs/espinformation/a/aa063003.htm Повернутися

11 Власник кролика сказав Піа, що це хлопчик на ім'я Містер Бутч. Повернутися

12 Pea Horsley, Heart to Heart, Harper Element (Kindle edition), 2013. Повернутися

13 http://www.animalthoughts.com/ Повернутися

14 https://greytarticles.wordpress.com/behavior-training-22/relationships-with/let%E2%80%99s-talk-communicatetelepathically-with-your-pets-4210/ Повернутися

15 Rupert Sheldrake, Dogs That Know When Their Owners Are Coming Home, Cornerstone Digital (Kindle edition), 2013. Повернутися

16 http://www.purr-n-fur.org.uk/famous/faith.html Повернутися

17 Frederic W. H. Myers, Frank Podmore and Edmund Gurney, Phantasms of the Living, Trübner, 1886. Повернутися

18 Скорочення від англ. out-of-body experience. Повернутися

19 https://www.youtube.com/watch?v=1NwKkbd2e-c Повернутися

20 Задля кращого ознайомлення з цим феноменом пропонуємо прочитати працю Дж. Г. Бреннана Whisperers: the Secret History of the Spirit World, Overlook, New York, and Duckworth, London, 2013. Повернутися

21 Водночас змія, навпаки, била по місцю, де стояв Герарі. Повернутися

22 Tony Locke, Irish Ghost Tales, The History Press, 2015. Повернутися

23 У цьому експерименті рептилії вдалося вплинути лише на шість зі ста жаб. Повернутися

24 Herbie Brennan, Strange Powers of the Human Mind, Faber & Faber, 2006. Повернутися

25 Вони навіть не змогли зберегти свій депозит. Повернутися

26 https://www.youtube.com/watch?v=KUP3G-aEx1I Повернутися

27 http://www.catster.com/lifestyle/6-cats-inherit-fortunes-estate-planning-cat-care-facts Повернутися

28 http://www.care2.com/greenliving/worlds-richest-cat.html Повернутися

29 http://www.huffingtonpost.com/2013/01/30/domestic-cats-killbillions-mice-birds-annually-study_n_2575833.html Повернутися

30 Лікоть - давня одиниця вимірювання довжини від ліктьового суглоба до кінця витягнутого середнього пальця руки. Повернутися

31 Або ж лише Крамер, науковці досі дискутують щодо точного авторства. Повернутися

32 Ви ж не думаєте, що вона справді дізналася секрети зла від козла? Повернутися

33 А обвуглені кістки їм давали в мішечку як сувенір. Повернутися

34 Підказка: не для польотів. Повернутися

35 Минуло понад двісті років, сталася ще одна епідемія чуми, доки один лікар запропонував ефективне лікування. Його звали Нострадамус. Так, саме той Нострадамус. Він був відомим як чумний лікар задовго до того, як став пророком. У нього також був кіт, на ім'я Грімалкін. Повернутися

36 http://pets.thenest.com/number-dogs-cats-households-worldwide-8973.html Повернутися

37 Із журналу "Фортін таймс", 344, вересень 2016. Повернутися

38 Усі зустрічі з котами, описані в цій частині, взято звідси: http://en.wikipedia.org/wiki/British_big_cats Повернутися

39 Werner Junge, African Jungle Doctor, Harrap, 1952. Повернутися

40 The Way of the Shaman, HarperSanFrancisco, 1980, Kindle edition, 2011. Повернутися

41 Біблія. Новий Заповіт. Об'явлення святого Івана Богослова. У перекладі Івана Огієнка. Повернутися

42 Без жодних наркотиків, небезпеки для життя чи інших жахливих речей. Повернутися

43 https://www.shamanism.org/ Повернутися

44 http://www.pyramidtextsonline.com/translation.html Повернутися

45 Вони здебільшого носили одяг, вироблений з льону. Повернутися

46 Дін Сноу, професор Університету Пенсильванії, переконливо доводить, що багато намальованих відбитків долонь належать жінці. Повернутися

47 Steven J. Waller, 'The Acoustics of Rock Art', New Scientist, 28 November 1992. Повернутися

48 Time and Mind, March 2008. Повернутися

Найважливіше питання

Коли я був молодий, то жив в однокімнатній квартирі із сімнадцятьма котами. Ви відчиняєте сервант, а звідки вивалюється кіт. Насправді вони були всюди: на моєму ліжку, на стільцях. Рахунки за корм були непомірні, але я любив кожного з них.

Сімнадцятеро котів було забагато для мене, тепер мій звіринець налічує лишень трьох, але, як виявилося, для декого це ще небагато. Одна жіночка з Корнуоллу залишила повідомлення в себе на вхідних дверях, попереджаючи відвідувачів, щоб вони залишали найзручніші стільці у квартирі вільними для її армії з тридцяти чотирьох котів. Інша жінка живе в маленькій квартирі зі ста тридцятьма пухнастиками. У 2012 році в Ізраїлі була новина про чоловіка, який хотів розлучитися зі своєю дружиною, оскільки вона тримала 550 котів. У суді він сказав, що не міг спати, бо коти постійно займали його ліжко. Вони також перешкоджали йому проходити до ванни або кухні, а коли він сідав їсти, то застрибували на стіл та крали його їжу. І ці приклади - лише верхівка айсберга. Сьогодні коти найпопулярніші тварини на планеті, які чисельно перевершують своїх найзапекліших суперників - собак - більш ніж на мільйон.

Статистика порушує питання: який еволюційний або соціальний тиск так тісно пов'язав долі Felidae та Homo sapiens? Якщо задуматися, то відповідь не така очевидна. Коли вовки еволюціонували в собак, вони віддячували за їжу любов'ю, відданістю, слухняністю, розважливістю та допомогою у випасанні овець. Люди ж, зі свого боку, годували їх, надавали притулок та захищали. Одним словом, це було вигідно для обох сторін. Але яка вигода людині від життя з Felis catus, які завжди вимагають більше їжі, а потім відмовляються від неї, адже їм вона більше не до смаку, хоча ще вчора насолоджувалися нею?

Яка користь людині від великої кількості диких котів, які гріються на сонечку серед руїн Форуму та Колізею в Римі? Замість того щоб ставитися до них як до шкідників, італійці полюбили їх усім серцем, і деякі волонтери навіть ризикують бути подряпаними та покусаними, коли хочуть погодувати пухнастиків і полікувати їх. Ставлення до диких котів у Римі та інших куточках планети лише підкреслює таємницю нашої реакції на них. Зазвичай котів каструють, вакцинують і маркують, надрізаючи їм кінчик вуха, після чого вони повертаються у своє природне середовище. Головною перевагою такого підходу є те, що кожний пухнастик має призначеного волонтера, який має годувати й доглядати за ним до кінця його життя.

Генетична експертиза доводить, що хатні коти є нащадками Felis silvestris lybica, африканського дикого кота, однак протягом десяти тисяч років еволюція вносила свої корективи в їхню природу. Наприклад, і за характером, і зовні вовки після тривалого проживання з людьми неабияк змінилися, внаслідок чого ми маємо багато порід собак - від сенбернара до чихуахуа. Коти ж особливо не змінили ані свого характеру, ані зовнішнього вигляду. Отже, якщо називати речі своїми іменами, коти насправді є безжальними вбивцями, які причетні до зникнення тридцяти трьох видів пташок{3}. Крім того, вони є живим втіленням зверхності та егоїстичної прихильності до людей. Характер пересічного кота втілено в мультяшній розмові між котом та собакою, де кіт каже: "Я був собакою в минулому житті, але тепер вирішив повернутися в цей світ богом". Головну різницю між собаками та котами можна описати жартом про те, як вони ставляться до нас. Собака каже: "Ти годуєш мене, даєш мені прихисток та захищаєш. Ти, певно, Бог". А кішка відповідає: "Ти годуєш мене, даєш мені прихисток та захищаєш. Я, певно, Бог". Як колись влучно сказав Вінстон Черчилль, собаки поважають нас, а коти зневажають. Ми не повинні та й не можемо любити таких створінь, проте любимо. Головне запитання: чому?

Коли я тільки починав працювати над книжкою, то сподівався, що легко зможу відповісти, оскільки з дитинства в мене було декілька друзів-котів. Зрештою, це виявилася найскладніша книжка, яку я будь-коли писав. Одну з проблем становили власне коти, адже, як і в реальному житті, вони відмовлялися бути організованими навіть на сторінках книжки. Так само труднощі виникали через непередбачуване ставлення людей до котів. Хто б міг подумати, що ми можемо призначити кота начальником залізничної станції?.. Проте справжня проблема полягала в тому, що я не надто відповідально поставився до свого завдання. Я дивився на це питання з боку дотепних відповідей та жартів, проте реальність ви­явилася набагато складнішою.

І більше ніж просто дивною.